Історія ДАІ Львівщини

Наша історія

Старовинне місто Львів, яке нещодавно відзначило своє 750-річчя. Називають  коштовною перлиною у скарбничці європейської культурної спадщини. Що ж, воно дійсно унікальне, бо може пишатися не лише багатовіковою історією та архітектурними  пам’ятками, а й тим, що завжди крокувало в ногу з часом. 

Саме у Львові з’явився перший в Україні громадський транспорт, який здійснював регулярні перевезення за встановленим маршрутом. Починаючи з 1835 року, багатомісний кінний екіпаж виконував рейси між середмістям та Винниками.

Саме у Львові в 1958 році вперше в Україні запровадили газове освітлення вулиць, а наприкінці ХІХ ст. вже використовували для цього на вул. Театральній люмінесцентні лампи. Тут у травні 1880-го з’явився кінний трамвай, який у 1894-му змінив його «нащадок», що працював на електричній тязі – перший в Україні, а також один з перших у Європі. 

Дебют легкового автомобіля відбувся у Львові влітку 1897 року, через чотири місяці після появи в місті мотоцикла і майже через 11 років потому, як німецькі винахідники Готліб Даймлер та Карл Бенц запатентували свій «саморушний екіпаж» з двигуном внутрішнього згорання. Придбав його власник нафтових свердлових Казимир Одживольський.

Городяни без захвату зустріли технічну новинку. Їх одностайну думку з приводу автомобіля висловила невдовзі газета «Kurier Lwowski»: «…трясеться. Як баба в лихоманці, сопе, як слон-асматик, та бекає, як недорізаний баран. Може, колись і буде хліб з того борошна, але поки що це просто забавна цяцька». 

Оскільки легковиків було небагато, то протягом двох років вони не створювали жодних проблем львів’янам. Перша дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль збив пішохода, сталася аж у вересні 1899 року на вул. Гетьманській (нині – частина проспекту Свободи, де розташовані будинки з парними номерами).

Механічних «цяцьок» з кожним місяцем ставало дедалі більше, тож у  1903  році на вулицях Львова з’явилися  перші дорожні  знаки. Вони мали форму горизонтальних прямокутників. Про нерівну дорогу попереджувала намальована на них шахівниця, а про канаву – перевернута літера «п» на чорному фоні.

Державну автоінспекцію Львівщини було засновано у 1939 році. Це був невеликий підрозділ в обласному центрі, який тоді очолив сержант міліції Семен Олексійович Візір, який пропрацював в ДАІ аж до 1952 року. Після закінчення Другої світової Львівщина відроджувалася з руїн. Вузькими вулицями старовинного галицького міста безперестанку снували військові вантажівки, трофейні легковики та кінні підводи. Тож завдання подбати про безпеку дорожнього руху було покладено на окремий підрозділ Державтоінспекції УМ УНКВД Львівської області, начальником якого у 1945 році був призначений лейтенант міліції Семен Іванович Клімішин.

У ті часи автотранспортна “господарка” Львівщини нараховувала 696 легковиків, 599 вантажівок, 14 мотоциклів, а також один пожежний автомобіль. Працювати доводилось у складних умовах, оскільки не було ані світлофорів, ані дорожньої розмітки. До того ж машини ще не обладнувалися покажчиками поворотів, чимало з них їздили без лобового скла, не в усіх відкривалися вікна, а отже водії не могли бодай рукою показати напрямок руху. Чимало дорожньо-транспортних пригод ставалося уночі на погано освітлених вулицях, і безпека життя людей цілком залежала від регулювальників вуличного руху.

Втім, життя не стояло на місці. Поступово розширювалася і вдосконалювалася матеріально-технічна база Державтоінспекції Львівщини, зростала кількість її працівників. Чимало зусиль до становлення служби доклав Володимир Олексійович Мальцев, який у 1961 році став керівником управління ДАІ і займав цю посаду 25 років, пройшовши шлях від старшого лейтенанта до полковника міліції. Справу реформування та технічного переоснащення всіх підрозділів ДАІ, започатковану Мальцевим, продовжив його перший заступник Володимир Никанорович Гольніков. В різні роки начальниками обласної Державтоінспекції були Олександр Баранов, Володимир Савайда , Ігор Сидорук, Василь Дзвінник, Олег Сало, Зіновій Червінко, Іван Доміндяк, Євген Рижий, Олег Кав’юк, а віднедавна її вдруге очолив Василь Михайлович Струс.